Олексій Добров
Десятки суддів із тих, які працювали у судах Луганської та Донецької областей, зараз працюють на сепаратистів. Водночас вони намагаються звільнятися з українських судів на загальних підставах: це дозволить їм отримувати від України суддівські пенсії у розмірі 6-15 тисяч гривень. Вища рада юстиції повідомляє, що наразі подання щодо 11 таких суддів – у Верховній Раді, яка може найближчим часом ухвалити рішення про їхнє «м’яке» звільнення.
Хто пише закони «ЛНР»?
На територіях, підконтрольних угрупованням «ДНР» та «ЛНР», триває розбудова власної «державності». Після формування законодавчої та виконавчої гілок влади почали створювати «судову систему». Як це відбувається, дослідимо на прикладі невизнаної «Луганської республіки».
Про створення «судів» територіальних судів заговорили ще у лютому. До того існував лише «військово-польовий суд». Перші призначення «суддів» та прийняття ними присяги відбулися наприкінці серпня. Другий указ «голова республіки» Ігор Плотницький підписав у вересні, третій – 1 жовтня.
Загалом призначено голів, заступників та «суддів» 14 міст та районів Луганщини, підконтрольних сепаратистам, також затверджено склад «військового суду». Кримінальні та адміністративні справи ці органи розглядають вже з 1 жовтня, громадянські, сімейні, трудові та земельні провадження обіцяють почати з 1 січня 2016-го.
Відносини у цих сферах регулюються кодексами, які затвердив «Народний совєт ЛНР». Не всі кодекси ухвалені у другому читанні, цим і пояснюється відстрочка у розгляді деяких справ до 1 січня.
На сайті установи наведені імена розробників документів. З подивом серед них бачимо прізвища суддів, які формально досі лишаються суддями Апеляційного суду Луганської області.
Судді Ніна Галан та Ніна Кравченко розробили для так званої «ЛНР» «Сімейний кодекс» та «Цивільний кодекс». Разом із ними над «Цивільним процесуальним кодексом» працювала їхня колега Лариса Пащенко. Ще один суддя Апеляційного суду Сергій Туренко приєднався до цього колективу під час роботи над «Земельним кодексом».
16 суддів-втікачів
Рік тому Апеляційний суд Луганської області змінив адресу: він переїхав до Сєверодонецька. Переїхати погодились не всі судді: в окупованому Луганську лишились 14 із них. Ще двоє ніби зголосилися, та на роботу не вийшли. Але всі вони досі – у списках суддів на офіційному сайті цього суду.
Чому ці люди не звільнені принаймні за прогули? Голова Луганського апеляційного суду Володимир Гаврилюк пояснює це тим, що приймати на роботу та звільняти суддів – не його повноваження. Це досить складна процедура, у якій задіяні Міністерство юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів України (у разі дисциплінарних порушень, порушення суддівської присяги), Вища рада юстиції та Верховна Рада.
За словами Володимира Гаврилюка, прокуратура Луганської області розслідує факт співробітництва його підлеглих суддів із «ЛНР». Також він інформував ВККСУ про їхній невихід на роботу.
«Апеляційним судом надсилалися повідомлення на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Ради суддів України про неявку даних судів з моменту відновлення роботи суду», – розповів голова суду.
Водночас у ВККСУ заперечують: кажуть, що таких повідомлень не отримували. «Інформації від Апеляційного суду Луганської області стосовно суддів, які залишились на окупованій території України або призначені на посади «суддів ЛНР», до комісії не надходило», – відповіла на запит керівник секретаріату ВККСУ Олена Пономаренко.
Замість люстрації – почесна відставка
Судді залишилися у Луганську, дехто відкрито співпрацює з сепаратистами. Про це були сигнали, та їх чомусь не почули. Й у Вищій раді юстиції (ВРЮ) вже ухвалили рішення про відставку та звільнення за власним бажанням більшості з цих суддів. ВРЮ не взяла до уваги те, що половина цих суддів не пройшла процедури люстрації. Вони не подали заяв, що до них не застосовуються заборони закону «Про очищення влади».
Відтак, 7 суддів луганського Апеляційного суду не пройшли перевірку і мають бути звільнені із забороною обіймати посаду судді на 10 років (конкретно – Любов Батяшова, Валерій Буханько, Тетяна Загородня, Олена Запорожченко, Тетяна Кравченко, Борис Кошелев и Євген Реус).
Те саме стосується судді Ніни Галан, під час перевірки якої виявилося, що вона володіє незадекларованою Toyota Camry. Тобто у низці випадків для звільнення є підстави навіть без підтверджень співробітництва з окупаційною «владою».
Голова Апеляційного суду Луганської області Володимир Гаврилюк пише, що він повідомив про все це Міністерство юстиції, яке має вирішити питання про звільнення цих суддів. Минули місяці – люстрації не відбулося.
Натомість до Верховної Ради вже направлені подання щодо 10 луганських суддів. За власним бажанням ВРЮ пропонує звільнити суддів Батяшову, Загородню, Кравченко, Зінченко, Запорожченко. На відставку благословили згадану суддю Галан, Ольгу Бас, Медведєва, Реуса, Ступіну.
Крім того, за власним бажанням звільняють суддю Карасьову з Алчевська, яку Ігор Плотницький вже призначив заступником голови сепаратистського «Алчевського міського суду».
Хто саме порушив присягу
Насправді суддів, які пішли працювати у створені сепаратистами «суди», досить багато. Прізвища можна знайти в указах «голови ЛНР».
Серед них – судді Луганського окружного адмінсуду Антон Лагутін (голова нинішнього «Краснодонського міськрайонного суду»), Наталія Кравцова (заступник голови «Ленінського райсуду Луганська»), Людмила Качуріна (голова «Артемівського райсуду Луганска»).
У «Жовтневому райсуді» заступником стала суддя Ленінського райсуду Луганська Інга Чаркина, суддею – Олена Степина, яка працювала суддею цього ж Жовтневого суду.
Артем Кузьменко, який був суддею у Жовтневому районі Луганська, тепер працює у «суді» іншого району міста, Кам’янобрідському. Головує там Марина Шамардіна, суддя Краснодонського міськрайонного суду Луганської області.
«Слов’яносербський райсуд» очолив суддя цього ж суду Дмитро Призенко.
Головою «Алчевського міського суду» стала екс-заступниця голови Любов Жогіна, її заступницею – суддя Надія Карасьова. «Брянківський міський суд» очолила теж заступниця міського суду Наталія Чернова, її заступницею призначено суддю Оксану Крупинську. У «Краснолуцькому міському суді» головою, заступником та «суддею» стали три судді міськсуду – Віктор Долотін, Галина Ковальчук та Лілія Скнаріна.
До завершення розбудови судової системи лишається утворення «Вищого» та «Арбітражного» судів. Як подейкують у навколосуддівських колах, саме у ці установи планує потрапити більшість колишніх суддів Апеляційного суду Луганської області, які залишились на території, підконтрольній угрупованню «ЛНР».
Чи збирається Вища рада юстиції щось робити з цього приводу?
З мертвої точки зрушили
Вища рада юстиції повідомляє, що звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) щодо майже двох десятків суддів із окупованої частини Донецької та Луганської областей – аби перевірити, чи порушили вони присягу.
У цьому довгому переліку прізвищ і посад представник Луганщини лише один – суддя Апеляційного суду Борис Кошелєв, якого, за даними сайту «Миротворець», з квітня розшукує МВС. Він у базі українських правоохоронців – «бойовик», а саме – «глава Військово-польового суду ЛНР».
Але, схоже, потроху увага ВРЮ починає фокусуватись і на Луганській області.
12 жовтня дисциплінарна секція ВРЮ відклала розгляд заяви про вихід у відставку судді апеляційного суду Луганської області Буханька. ВРЮ доручила кваліфікаційній комісії додаткову перевірку щодо порушення присяги суддями Алчевського міськсуду Жогіною та Крупинською (19 жовтня) та суддею Апеляційного суду Луганської області Туренком (згаданий вище співавтор «Земельного кодексу ЛНР»). Вони хотіли звільнитись на загальних засадах – за власним бажанням.
Також стало відомо, що зупинений розгляд заяви на відставку розробниці «кодексів ЛНР» Ніни Кравченко. На тому самому засіданні 22 жовтня ВРЮ зупинила розгляд заяв про звільнення суддів, «які співпрацюють із так званими органами правосуддя на територіях, які тимчасово не підконтрольні уряду України».
Зокрема, у переліку є й судді Луганського окружного адміністративного суду Наталія Кравцова (голова сепаратистського «Краснодонського міськрайонного суду») та Антон Лагутін (заступник голови «Ленінського райсуду Луганська»). Разом із ними не дозволили звільнитись за власним бажанням двом суддям Свердловського міського суду Луганської області – Ларисі Логвіновій та Тетяні Марковій.
Чи розбереться Верховна Рада?
Заступник голови ВРЮ Олексій Муравйов роз’яснює порядок звільнення за порушення присяги: згідно з законом, дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів. Вона може рекомендувати ВРЮ внести подання про звільнення судді за порушення присяги.
«Однак рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про внесення подання про звільнення суддів Брянківського міського суду Луганської області Чернової Н.І., Краснолуцького міського суду Луганської області Долотіна В.О., Ковальчук Г.Л., Скнаріної Л.Г. з посад за порушення присяги до Вищої ради юстиції не надходили», – пише заступник голови Вищої ради юстиції.
Хоча справа і зрушила з мертвої точки, відкритим лишається питання щодо суддів, подання про звільнення та відставку яких вже спрямоване до Верховної Ради. На сайті парламенту оприлюднений проект відповідного рішення.
Чи вникатимуть депутати у суть справи? Чи проголосують, не розбираючись?
Відставка суддів означатиме, що вони отримуватимуть чималі суддівські пенсії, водночас співпрацюючи з угрупованнями «ЛНР» та «ДНР», які Україна визнала терористичними.
Також мало би сенс переглянути списки призначених сепаратистами на Донеччині і Луганщині «суддів» на предмет працюючих там суддів-відставників. Наприклад, сепаратистський «Лутугинський районий суд» очолює Лідія Кутіщева. Вона пішла у відставку з посади судді цього райсуду Луганської області за поданням Вищої ради юстиції у лютому 2014 року.
