Київ – У Києві презентують документальний фільм-розслідування «На роздоріжжі», присвячений катуванням наркозалежних людей з боку правоохоронців. Тридцять сім випадків незаконного насильства в міліції зафіксував цього року під час моніторингу Харківський інститут соціальних досліджень, зауваживши спад кількості таких випадків на тій території України, де не ведуться бойові дії. В офісі українського омбудсмена, однак, оптимізму дослідників не розділяють.
Як розповідає режисерка фільму Ксенія Кравцова, у фокусі – дві реальні історії, які трапились близько року тому у Сумах та Чернівцях. Герой першої – наркозалежний чоловік на прізвисько Зонтик, який отримував замісну підтримувальну терапію. Грубо кажучи, щодня йому треба випити таблетку, інакше настає абстинентний синдром.
Зонтика затримують, він потрапляє до СІЗО, де терапію йому не надають, але проводять допити. За словами Ксенії Кравцової, це робилося для того, аби змусити чоловіка зізнатися у злочині.
«В цю історію втрутилися правозахисники, втрутився офіс омбудсмана, вони поїхали, почали проводити розслідування, чому вони (міліція – ред.) затримали людину, чому вони не дають їй права продовжити терапію, – розповідає режисерка. – Після цього було прийнято рішення загальною нарадою, що на території Сумського СІЗО відкриється кабінет, де наркозалежні люди будуть отримувати цю замісну терапію».
Згаданий кабінет зараз – через рік – ще в процесі створення, а героя стрічки вже відправили відбувати покарання у колонію, однак інші наркозалежні у згаданому ізоляторі зможуть отримати допомогу, зазначає вона.
Друга історія, за словами Ксенії, закінчилась трагічно: там хлопець, якого затримала, а потім – після втручання правозахисників і родичів – відпустила міліція, загинув у результаті побоїв, які отримав у райвідділі.
Наркозалежні люди – вразлива група
Якщо говорити про випадки жорстокого поводження, наркозалежні люди – це вразлива група, говорить виконавчий директор Асоціації українських моніторів дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів Вадим Пивоваров. За його словами, спостерігачами асоціації зафіксовані випадки, коли, наприклад, пацієнтів, які отримують замісну терапію, затримували у лікарні, усіх, хто сидів у черзі, і везли у райвідділ проводити дактилоскопію.
Міліція розуміє, що це – та група осіб, яка менше за всіх буде скаржитисьВадим Пивоваров
«Міліція розуміє, що це – та група осіб, яка менше за всіх буде скаржитись, тому що більшість із них проходила через «прес» правоохоронних органів, розуміють, що краще не зв’язуватися, і тому бояться», – говорить Пивоваров.
Водночас, деякі пацієнти, які отримують замісну терапію, кажуть, що загалом останнім часом ситуація трохи покращилась. Радіо Свобода вдалося поспілкуватись із Владом: він також – серед інших – з’являється у фільмі, розповідає, що отримує замісну терапію вже близько п’яти років.
«Дуже багато заможних людей, про яких ніхто і не підозрює, що у них є якась залежність, можуть мати залежність від якихось психоактивних речовин, – говорить Влад. – І це, у першу чергу, ринок: попит породжує пропозицію. І тоді цей величезний ринок був, скажемо так, в руках деяких нечесних на руку правоохоронців, і це породжувало нездоровий ажіотаж навколо цієї ситуації. А прийшла замісна терапія – і люди…З них наче «зняли повідок»».
Хоча є і зворотній бік, визнає він: абстинентний синдром для людей, що отримують замісну терапію, довший.
Кількість фактів насильства з боку правоохоронців зменшується – Черноусов
Харківський інститут соціальних досліджень оприлюднив результати моніторингу незаконного насильства міліції за 2004-2015 роки. Дослідження стосувалось територій, де не ведуться бойові дії.
За даними дослідників, минулого року відносно працівників міліції порушили 1338 справ. З них засуджено – 3: одного – за завдання тілесних ушкоджень, і двох – за перевищення влади. Більше тридцяти тисяч правоохоронців за цей період притягнули до дисциплінарної відповідальності.
Також фахівці Харківського інституту соціальних досліджень наводять кількість людей, що особисто стали жертвами незаконного насильства з боку працівників міліції протягом 2014 року. Аналізуючи період 2004–2009 років, вони виявили 105 таких випадків; у 2010 році – 34 випадки; у 2011 році – 78.
У 2015 році, йдеться у дослідженні, кількість виявлених фактів незаконного насильства з боку міліції становила 37.
Число фактів насильства з боку правоохоронців зменшується, говорить експерт інституту Андрій Черноусов. На його переконання, на це є кілька причини: зокрема, новий Кримінально-процесуальний кодекс, який зменшив значення зізнання обвинуваченого в суді, створення інституту слідчого-судді, розвиток безоплатної правової допомоги. Важливу роль сьогодні відіграють і постмайданні побоювання правоохоронців, вважає Черноусов.
«Все починалося, ми всі пам’ятаємо, з Врадіївки. І досі ми бачимо згарища окремих львівських райвідділів, які ще повністю не відновлені, – каже він. – І це для багатьох є стримуючим фактором».
Представник омбудсмана: найпоширеніше порушення – незаконне затримання
Актуальність питання щодо тортур у міліції не знижується, тому що існуюча система МВС пристосовується до законодавчих змін, зауважує, однак, представник Уповноваженого з прав людини Верховної Ради з питань реалізації національного превентивного механізму проти катувань Юрій Бєлоусов.
Центр надання безоплатної правової допомоги потрібно проінформувати про затримання. І тут міліція або просто не інформує, або інформує через п’ять, шість, дев’ять, дванадцять годин після затриманняЮрій Бєлоусов
«Зараз система надання безоплатної правової допомоги працює чудово. Єдине, що центр надання такої допомоги потрібно проінформувати про затримання. І тут міліція якраз і використовує це: або просто не інформує, або інформує не негайно, як цього вимагає закон, а через п’ять, шість, дев’ять, дванадцять годин після затримання. І це підриває захист людини», – говорить він.
За словами представника омбудсмена, щодо затриманої особи у райвідділах сьогодні ведеться двадцять різних журналів, і в принципі, зібрати інформацію докупи, що з нею відбувалось: коли її погодували, коли їй викликали адвоката, коли їй викликали лікаря, які слідчі дії з нею проводили – зараз дуже складно. Таким чином, нині повторюються випадки, які були під час Майдану – коли затриманому не надавалась медична допомога по кілька годин, додає Бєлоусов.
«Ми (офіс уповноваженого – ред.) ще у квітні 2014-го подавали пропозиції до Міністерства внутрішніх справ щодо заведення файлу на кожну затриману особу негайно після її доправлення у райвідділок, однак цього донині не впровадили», – каже він.
Сьогодні скарги щодо катувань розглядає прокуратура, але планується, що надалі цим займатиметься Національне бюро розслідувань, яке має бути незалежним від МВС та СБУ. Про це Радіо Свобода розповів секретар парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, а раніше – радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Відповідний законопроект пройшов вже два читання у Верховній Раді. За словами Геращенка, після ймовірного ухвалення закону потрібно буде щонайменше півроку, аби обрати голову бюро, ще більше часу – аби новостворений орган міг реально запрацювати.
Про документальний фільм «На роздоріжжі», а також про проблему застосування міліціонерами тортур до затриманих йшлося в ефірі Ранкової Свободи. Фрагменти ефіру можна послухати нижче:
