Погане м’ясо та великі гроші псують харчову промисловість України

Дмитро Гнап, Валентина Самар

Українські підприємства купують м’ясо від іноземних компаній, винних у продажі небезпечного м’яса Східній Європі. Можливо, це відбувається й надалі. Якщо споживачі не хочуть ставати вегетаріанцями, вони можуть захистити себе, уникаючи оброблене чи заморожене м’ясо, і натомість купуючи свіжий продукт, який походить із України. Про це свідчить розслідування, яке провели журналісти в рамках Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) – Проекту з розслідування корупції й організованої злочинності.

Одним із джерел небезпечного м’яса є завод у німецькому місті Бад-Бентхайм. Німецький телеканал ARD знайшов кількох колишніх працівників, які розповіли, що вони мали змішувати зіпсоване мелене м’ясо, по суті відходи інших заводів, зі свіжим м’ясом. Власники заводу Trinity, компанія у Нижній Саксонії, яка на своєму сайті хвалиться титулом «майстра у переробці м’яса», продавали свій продукт у Східну Європу, у тому числі й в Україну.

Коли робітники поскаржилися на те, що відбувається, то, за їхніми словами, їм погрожували і звільнили.

«Одну тонну поганого м’яса змішують із трьома тонами нормального м’яса. Вони кажуть, що їх змушували додавати зіпсований курячий фарш до свіжого», – розповів робітник журналістам ARD.

Понад 600 мільйонів доларів м’ясного імпорту в 2013 році

Ця історія пропонує зазирнути у світ м’ясного імпорту, який у 2013 році становив в Україні 629 мільйонів доларів. Цю суму отримали лише за «законний» м’ясний імпорт, вона не включає у себе прибуток за контрабандне м’ясо. Розслідування журналістів для Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) вказує на те, що м’ясо переправляють в Україну незаконно, як нелегальну зброю та наркотики.

Сайт компанії Trinity окрім сторінок на нідерландській, англійській та німецькій мовах, має російськомовні сторінки, напевно, щоб охопити клієнтів у цьому регіоні. В Україні ця стратегія, здається, спрацювала, адже у реєстрі документів Міністерства охорони здоров’я України є десятки дозволів, виданих цій компанії для імпорту м’яса.

Наприклад, Харківський м’ясокомбінат купував у Trinity курятину з 2010-го до 2013 року.

Харківський завод не виробляє відому марку м’яса і не має сайту. Коли на завод додзвонилися, то OCCRP відповіли, що робітники більше там не працюють, а через деякий час після розмови, у грудні, завод закрили.

Однак харківський завод мав впливового співвласника – Володимира Скоробагача, члена Харківської міської ради. Скоробагач є колишнім членом Партії регіонів, кому, станом на грудень 2013 року, належала майже третина акцій компанії. Він був її топ-менеджером.

Крім того, Скоробагач керував групою «Молоді регіони» у Харківській міській раді. Ця група була заснована за наполяганням Віталія Хомутинника, депутата Верховної Ради та колишнього голови «Молоді регіонів України».

Скоробагач і його колеги були готові заснувати групу для Хомутинніка, який не тільки очолював молодіжне крило Партії регіонів, але й від 2007 року був головою парламентського комітету з питань податкової і митної політики.

Під керівництвом Скоробагача Харківський м’ясокомбінат у 2012 році став одним із найбільших імпортерів м’яса в Україні, згідно з інформацією, яку надала Державна митна служба.

Через сім місяців після того, як колишній президент України Віктор Янукович утік до Росії, через три місяці після подій Майдану, завод більше не працював. У грудні 2014 року суд постановив, що компанія збанкрутувала.

М’ясо, яке Харків купував у Trinity, викликає деякі запитання. Згідно з розслідуванням ARD, Фрідріх Тітґемаєр, на той час ще професор мікробіології в Університеті прикладних наук Мюнстера, перевірив м’ясо Trinity і виявив безліч проблем.

«Ми знайшли багато мікробів, особливо кишкових бактерій. Ми знайшли те, що може зробити нас хворими», в тому числі зразки, що містили жири, які розкладаються. Це вказує на те, що м’ясо зіпсувалося, зазначив він.

Коли розслідування німецького телеканалу показали на телебаченні, прокурори почали розслідувати Trinity. За словами Каролін Кастанья, прокурора Управління ольденбургської прокуратури, наразі триває розслідування проти керівника м’ясопереробного заводу, якого звинувачують у порушенні німецького Кодексу продуктів харчування та кормів

Компанія Trinity не відповіла на запит газети Kyiv Post про надання коментаря на час публікації статті.

Однак, навіть коли її українського партнера, Харківський м’ясокомбінат, закрили, інші, хто з нею працював, все ще існують.

ТОВ «ВЕК Харків», засноване у 2007 році, і ТОВ «Інтеропт-Імпорт», засноване у 2012 році і яке з 30 січня перебуває у процесі ліквідації, мають ті самі номери телефонів, а до 2011 року і одного голову, Володимира Вовка, разом з харківським заводом. Вони продовжували імпортувати тисячі тонн м’яса в Україну аж до червня 2014 року.

За інформацією митниці, яку отримала команда OCCRP, «ВЕК Харків» з січня 2013-го до червня 2014 імпортував 7200 тонн бразильських м’ясних продуктів із оголошеною вартістю 14,7 мільйона доларів. Але м’ясо з-за кордону, як виявляється, також може бути проблематичним.

Сергій Корнійчук, який мешкає в Овручі, Житомирської області, вперше дізнався про проблему від інших батьків у школі своїх дітей. Вони скаржилися на якість продуктів у шкільній їдальні. «Директор сказав, що їжа в порядку. Ми створили батьківський комітет, щоб самим перевіряти продукти в їдальні, – сказав Корнійчук. – Ми знайшли бразильську свинину, яка коштувала майже 90 гривень».

Фотографії тієї свинини, зроблені в квітні 2013 року – через місяць після того, як бразильська свинина була заборонена в Україні через те, що Державна санітарно-епідеміологічна служба знайшла в ній неприпустимий рівень бактерій і мікроорганізмів. Однак бразильську свинину постачали й надалі, щоб годувати дітей та пацієнтів медичних установ по всій Україні.

Це не єдиний випадок.

У Криму у 2013 році Міністерство охорони здоров’я відповідало за вибір постачальників продуктів для медичних центрів. Хоча міністерство оголосило тендери, шукаючи постачальників із найкращою комбінацією ціни та якості, процес пішов не так.

За свідченням Юлії Чалової, яка тоді була заступником міністра охорони здоров’я Криму, тендерні правила не вимагають розголошення виробників продуктів, які закуповують. Зокрема, вони не були зобов’язані говорити, що свинина привезена з Бразилії.

Анатолій Білий у 2013 році був директором їдальні в Кримській туберкульозній клініці №1 в Керчі. Коли він повернувся з відпустки, на нього чекав неприємний сюрприз. Під час інвентаризації складу, за його словами, він знайшов: «150 кілограмів бразильського м’яса та два брикети яловичини невідомого походження, приблизно 25 кілограмів. Воно було в пластику, упаковане, як заморожена риба, без етикеток, лише м’ясо».

Білий не бачив ніяких документів на м’ясо, хоча його не мали б приймати від постачальника без документального підтвердження якості.

Журналісти OCCRP дізналися, що м’ясо Кримської туберкульозної клініки привезли від бразильської компанії Seara Alimentos. Імпортувала його українська компанія Imperial Fish. Це м’ясо не лише було без документів, але мало етикетку російською мовою без відповідного тексту українською. Це свідчить про те, що м’ясо, очевидно, завезли в Україну контрабандою.

На чорному ринку контрабандні схеми процвітають

Популярну контрабандну схему часто називають «перерваний транзит». Вона працює таким чином: товари, які прибувають в Україну, повинні бути перевезені до іншої країни, наприклад, Росії, тому не треба сплачувати податків. Однак, на шляху в Росію цей продукт продають на чорному ринку в Україні.

Фотографії упаковок бразильського м’яса надіслали Державній санітарно-епідеміологічній службі України. Віталій Башинський, заступник начальника цієї служби, сказав, що даних на етикетці не достатньо, щоб визначити, чи пройшло м’ясо санітарний контроль.

Олег Тимченко, на той час головний лікар туберкульозної клініки, вважає ситуацію з бразильським м’ясом у Криму абсурдною.

«Роблячи інвентаризацію, ми знайшли свиняче плече з Бразилії. Можливо, (м’ясний постачальник клініки) має дочірню компанію в Бразилії, – жартує Тимченко. – Тамтешнє м’ясо дійсно таке дешеве?»

Артур Лоза з Асоціації виробників свинини в Україні каже, що те, як м’ясо оброблюється, – перемелюється, а потім заморожується – робить складнішим дізнатися, з чим ви маєте справу.

«Важко зрозуміти, що там – справжнє м’ясо чи обрізки. Часто ви отримуєте спресовані разом шкіру, хрящі, м’ясо та сухожилля. Це називається обрізки, що насправді є відходами виробництва», – сказав він.

«Дуже ймовірно, що це заморожене м’ясо поставляється із запасів продовольства. Але, щоб сказати точно, треба робити спеціальні тести на рівень насичення води, тому що з часом вода випаровується з текстури м’яса. Але я не думаю, що хтось цим займається», – сказав Лоза.

Інший фактор, який може вплинути на якість, це те, що імпортери пов’язані з тими, хто мав би продукти перевіряти.

Компанія Imperial Fish, що імпортувала м’ясо, яке отримала кримська клініка, є частиною групи компаній, які також імпортують рибу та овочі. У 2013 році Imperial Fish разом із трьома компаніями групи отримали кредит у 89 мільйонів гривень від київського банку.

У 2014 році банк подав на позичальників до суду за несплату. Одну з них, Fruit House Imperial, співзаснував Микола Карпенко, член Одеської обласної ради, який до березня 2014 року поєднував парламентську діяльність з роботою директора Державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарної експертизи. Цей інститут є одним із ключових науково-дослідних установ в оцінці їжі, яку імпортують в Україну.

Федеральна служба безпеки Росії затримала Карпенка 21 листопада, звинувачуючи його в тому, що він очолював «організовану злочинну групу», яка займалася контрабандою м’яса. Його арештували через три дні після того, як ФСБ затримала партію м’яса на кордоні з Кримом, анексованим Росією у березні 2014 року, а пізніше виявила тисячі тонн м’яса, що належить тій самій групі, на складах Сімферополя та Керчі.

Тим часом, у жовтні 2014 року, Апеляційний суд України, де велося кримінальне розслідування, постановив, що чотири компанії з групи Imperial – Trade House Imperial, Fruit House Imperial, Consulting-South і Viva – є частиною злочинної схеми ухиляння від сплати податків. Суд наказав конфіскувати понад 100 тонн бразильської свинини, що зберігається на складах групи.

Справа Карпенка є типовою для України: підприємець стає державним чиновником, який контролює галузі, пов’язані з його бізнес-інтересами.

Колишній міністр сільського господарства, пов’язаний із Януковичем

Наразі Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики і ветеринарно-санітарної експертизи очолює Володимир Загребельний. Однак нове призначення навряд чи змінить промисловість. Згідно з його офіційною біографією, раніше Загребельний працював директором Єнакіївського м’ясокомбінату. Цією компаніє де-факто керував колишній міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк та Юрій Іванющенко, донецький бізнесмен, який зізнався у знайомстві з Януковичем.

І Присяжнюка, і Іванющенка наразі розшукує українська міліція за масштабне незаконне привласнення та розтрати шляхом зловживання службовим становищем.

Присяжнюка немає в Україні від 4 квітня, згідно з даними міліції, а Іванющенко зник 15 грудня. Проти нього, зокрема, запроваджені санкції Європейського союзу та Швейцарії, яка також запровадила санкції проти Присяжнюка. Вважається, що обидва перебувають у Росії, де переховуються Янукович, а також багато з його високопосадовців, у тому числі колишній генеральний прокурор України Віктор Пшонка.

У 1996-2003 роках Присяжнюк був директором британської компанії Reef Holdings, яка контролювала Єнакіївський м’ясокомбінат. У 2008 році прокурор Донецької області звинуватив завод у намаганні нелегально завезти 25 тонн яловичини з Бразилії, але у 2009 році суд закрив справу.

Присяжнюк не став забороняти суперечливу кормову добавку для свиней

Присяжнюк, який керував Міністерством сільського господарства у 2010-2014 роках, контролював імпорт, оскільки Державна санітарно-епідеміологічна служба також була під його контролем. Він вирішував, чи дозволяти рактопамін в Україні. Заборонена в Європі речовина використовується як кормова добавка, щоб робити свиней менш жирними, але може викликати й побічні ефекти. Присяжнюк її не заборонив.

У 2012 році, згідно з офіційною статистикою Державної митної служби, дві донецьких компанії, які мають спільну адресу, «Укрпродімпорт» і «Донінвест 2010», з’явилися у списку найбільших імпортерів м’яса в Україну. Вони також мають спільний номер телефону з іншим успішним імпортером «Востокімпорт», що через колишнього директора, Олександра Дев’ятка, працює з Іванющенком. Наразі «Востокімпорт» зареєстрований на київській адресі.

Хоча «Укрпродімпорт» і «Донінвест 2010» зареєстровані на імена невідомих людей і вже перебувають у процесі ліквідації, третя компанія є більш відомою, ніж дві інші.

Згідно з Єдиним державним реєстром, Дев’ятко був директором «Востокімпорт». Він також очолював донецьку компанію «Східно-український центр реконструкції і розвитку», співвласником якої був Ілля Подтинний. Подтинний замінив Іванющенка у керівництві компанією UGK-2000 в Єнакієві у 2012 році.

Принаймні в одному випадку м’ясо, куплене донецькою компанією, нелегально завезли в Росію, тому що ціна на м’ясо була там вищою.

«Калузьке регіональне бюро знайшло сире м’ясо бразильського походження під час перевірки чотирьох машин, які мали перевозити свіжу капусту. Точніше, 42 тонни свинини… Деякі етикетки мали напис: «Донінвест 2010», Адигейська вулиця 14, Донецьк».

Більше того, капусту використовували, щоб «прикрити» продукт, про що йдеться у виписці з протоколу Россільгоспнагляду (російської ветеринарно-санітарної служби).

Через те, що багато колишніх радянських республік не мають достатньо власного м’яса, проблематичним є не лише імпорт свинини, але й курятини.

Вірменська організація журналістів Hetq.am у 2013 році викрила, що компанія, пов’язана з родиною члена вірменського парламенту Самвела Алексаняна, імпортує до Вірменії бразильську курятину. Як зазначено вірменською лабораторією, м’ясо бразильської компанії Sadia SA, яке імпортувала компанія Алексаняна, містило надзвичайно високий рівень тестостерону.

Зіпсоване м’ясо в ресторанах швидкого харчування

Зіпсоване м’ясо також потрапило до великих багатонаціональних продуктових мереж.

«Більшість продуктів, які використовує McDonald's Україна, виробляються в Україні. Ми пишаємося нашими постачальниками і довіряємо їм», – написано на сайті McDonald's Україна. Однак, у Єдиному реєстрі судових рішень є вирок від 2007 року, за яким український McDonald's отримав 16 тонн замороженої курятини від бразильської компанії Sadia SA, яку не зберігали за належної температури.

Коли журналісти запитали офіс McDonald's Україна про попередні контакти з бразильським заводом, то відповіді не отримали. Замість цього, там сказали, що курятина поставляється в українські ресторани німецькими та угорськими філіями міжнародної компанії OSI Food Solutions, яка має штаб-квартиру в США.

Німецький департамент OSI Food Solutions купує сире м’ясо на фермах в Україні та поза її межами, написано в офіційній відповіді McDonald's Україна.

Які країни вони мають на увазі, коли говорять «поза межами», невідомо. У липні 2014 року китайську філію OSI Food Solutions закрили через ймовірні поставки зіпсованого м’яса мережам постачальників швидкого харчування. McDonald's мав через це вибачатися перед клієнтами.

Бразильське м’ясо заборонили в Україні, але наскільки воно небезпечне?

Артур Лоза, президент Асоціації свинарів України, говорить, що виробництво свинини в Бразилії регулюється менш суворо, ніж в Україні. Речовина, яка особливо турбує Лозу, це рактопамін, що знижує рівень жиру. Оскільки виробники платять за м’ясо, а не жир, рактопамін користується популярністю, де він не заборонений.

Чи безпечно вживати таку свинину в їжу?

Ні, якщо керуватися Європейським агентством із безпеки харчових продуктів, яке під час тестування на тваринах виявило, що рактопамін може призвести до «тахікардії, розширення судин (і) зниження артеріального тиску».

Рактопамін в обмежених дозах дозволено використовувати в США, Канаді, Бразилії, Японії та інших країнах. Заборонено в ЄС, Китаї та Росії, але не в Україні.

«За останні 20 років понад 300 досліджень у 13 країнах підтвердили безпечність та ефективність рактопаміну марки Paylean», – написано в брошурі.

Однак, на останній сторінці буклету маленькими літерами написано:

«Попередження

Працюючи з Paylean, використовуйте захисний одяг, рукавиці та респіратор. Людям із серцево-судинними захворюваннями слід виявляти особливу обережність, щоб уникнути зараження. Людям не використовувати.

Рактопамін може збільшити кількість травмованих та/або стомлених свиней.

Не годувати свиней, що розмножуються».

Переклад з англійської Анни Шаманської. Радіо Свобода друкує цю статтю з дозволу Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP) – Проекту з розслідування корупції й організованої злочинності.