Браян Уітмор
Відразу після падіння літака рейсу МН17 малайзійських авіаліній, Росія відчула на собі удари інформаційної війни. Вона завдала удару у відповідь на цьому тижні, однак, досить непереконливого.
Кремль випустив відеозаяву 21 липня. На відео вочевидь виснажений Володимир Путін звинуватив Київ у катастрофі, закликав до переговорів для припинення конфлікту на Сході України і попередив, що «ніхто не має права використовувати цю трагедію для досягнення своїх вузькокорисливих політичних цілей».
Пізніше того ж дня представники Міноборони Росії на брифінгу в хай-тек конференц-залі говорили про падіння літака на тлі блимаючих радіолокаційних зображень на гігантських екранах, що чимось нагадувало сцену з фільму Стенлі Кубрика «Доктор Стренджлав».
Вони стверджували, що український реактивний винищувач Су-25 летів поруч із пасажирським лайнером «Боїнг 777» до його падіння, а також, що Росія не давала сепаратистам зенітних систем чи будь-яких інших видів зброї.
Генерали забули про той факт, що Су-25 може літати на максимальній висоті 7 тисяч метрів без зброї і на висоті 5 тисяч метрів у всеозброєнні. А «Боїнг-777» летів на висоті 10 тисяч метрів.
Тим не менш, цим твердженням вдалося закаламутити воду на деякий час. Однак, тимчасової уваги газетних заголовків не достатньо, щоб вплинути на голову версію, яка швидко зміцнюється з накопичуванням доказів того, що літак рейсу МН17 збили ракетою земля-повітря комплексу «Бук», випущеною проросійськими сепаратистами.
«Хоча кримська і українська операції показали, наскільки ефективною може бути навіть, здавалося б, непродумана інформаційна війна, важко сказати, як саме Москва спробує обернути це на свою користь», – написав Марк Галеотті, експерт з безпеки Росії в Нью-Йоркському університеті, у журналі Foreign Policy.
Минулого тижня Кирило Кобрін, співредактор московського історичного журналу «Неприкосновенный запас», сказав, що Путін перетнув «межу Локербі», посилаючись на теракт, в результаті якого був підірваний літак рейсу PanAm 103 у 1988 році.
Тобто, що, як і Муаммар Каддафі, президент Росії, можливо, перетнув психологічну межу, коли стає дуже важко – якщо не неможливо – навіть робити вигляд, що він все ще є респектабельним лідером.
«Буде дуже важко не сприймати Росію Путіна як агресивну, підривну, дестабілізуючу націю після цього. Один цей літак стає символом набагато більшого», – сказав Галеотті.
«Я думаю, що позиція Росії у світі зміниться безповоротно. Я думаю, що люди будуть вважати Путіна і його режим проблематичним. Все це призведе до запитання: що нам з цією проблемою робити?» – зауважує експерт.
Інші, як, наприклад, оглядач і автор газети Washington Post Енн Епплбом, також звернули свою увагу на схожість ситуації з трагедією Локербі.
«Коли уряд Лівії збив літак рейсу PanAm 103 над шотландським Локербі у 1988 році, Захід об’єднався й ізолював лівійський режим», – написала Епплбом у своїй недавній колонці.
Ще до збиття малайзійського літака, деякі експерти з питань кремлівської політики, як, наприклад, Олександр Мотиль із Рутгерського університету, стверджували, що війна, яку Росія веде в Україні за допомогою проросійських сепаратистів є «тероризмом, спонсорованим державою», і саме так має розглядатися.
«Путін більше не буде ефективним, досвідченим правителем»
Тим часом агентство Reuters із посиланням на західних дипломатів і чиновників повідомляє, що організація Червоний Хрест надала конфіденційну правову оцінку того, що Україна є у стані війни. Це означає, що у майбутньому можна буде висувати обвинувачення у воєнних злочинах, у тому числі, у збитті малайзійського літака.
«Зрозуміло, що це міжнародний конфлікт і тому це, швидше за все, військовий злочин», – сказав західний дипломат Reuters.
І навіть якщо до цього не дійде, Путін вже втрачає м’яку силу, яку він мав у Європі.
«Якщо з’ясується, що Росія надала системи ППО сепаратистам і відправили людей, щоб ними оперувати, Росія може понести відповідальність за знищення літака», – пише Джордж Фрідман на Stratfor.com.
«А це означає, що Москва більше не зможе відділяти європейців від американців. Путін більше не буде ефективним, досвідченим правителем, який безжально використовує силу, а лише некомпетентною людиною, яка підтримує безнадійне повстання абсолютно недоречною зброєю», – зауважує Фрідман.
У своїй промові 22 липня президент Литви Даля Грибаускайте розкритикувала європейських лідерів за те, що вони принесли в жертву свої цінності і свою безпеку заради ведення бізнесу з Путіним, хто, за її словами, працює за принципом «купи і володарюй».
«Ми бачимо «містралізацію» європейської політики», – сказала Грибаускайте, посилаючись на майже двохмільярдну угоду Франції з Росією на поставку двох кораблів «Містралей».
Кілька годин потому, президент Франції Франсуа Олланд заявив, що готовий частково відмовитися від цієї угоди.
