Уже понад 1 мільйон гривень для українських Збройних сил зібрала громадська ініціатива «Армія SOS». Про це в ефірі програми «Молодь плюс» повідомив колишній військовий, а нині брокер, майданівець та волонтер Олександр Фощан. За його словами, це – все гроші «простих людей», а жоден політик чи депутат коштів групі не надавав. Він також розповів і про досі невикористані мільйони з номеру «565» та про те, як з’явилися чутки про вояків НАТО в Україні.
Раз на тиждень ми виїжджаємо до підрозділів Збройних сил. Коли є кошти, є бюджет, ми знаємо, що потрібно. За тиждень ми видаємо звіт: документи підтвердження щодо купівлі спорядження, акти прийому-передачі, відео-фіксація…
Цього тижня ми везли електричний генератор, все, щоб повістю електрифікувати наметове містечко, форму – таку як на мені… Бо в них форма – в якій просто неможливо виконувати своє завдання. Вона напевно ще коли я служив була. Ці склади, ці запаси насправді ніколи не оновлювалися.
Форму ми закуповуємо – це з британських складів, які розпродаються. Бо проходить певний час – 5-7-10 років і в них повністю іде оновлення всього спорядження. Це все виходить на аукціон і продається. Сюди в Україну вона приходить як секонд-хенд, але ця форма повністю відповідає всім вимогам, вона якісна і буде служити і не рік, і не два.
Всі роки незалежності ми не контролювали, що робить Генштаб, що робиться в ЗСУ, чи є там якісь оновлення чи розпродається та техніка. Не було громадського контролю. Не наша провина, байдужість. З нашої мовчазної згоди все це робилося.
Коли зараз приїжджаєш до хлопців, мотострілки стоять з БМП-1, а наш потенційний ворог на БМП-3 вже їздить. Вони кажуть: всі нові БМП були продані. Все що лишилося на НЗ приведено в бойовий стан і ми будемо на ньому воювати. Але я не кажу, що це в усіх підрозділах. Але якщо брати взагалі по Україні то вся техніка, яка зараз виїхала, яка стояла на зберіганні вона ледь не радянських часів.
Про гроші, які перераховували на номер «565» . Те, що хотів закупити Генштаб, я не знаю, якій розумній людині це прийшло в голову. Там простирадла, ковдри, матраси… Я розумію, що хлопцям треба на чомусь спати, але зараз це не головне. Армії і Нацгвардії і тим, хто записується в Самооборону, потрібен захист – бронежилети, форма, шоломи. Не ті металеві каски, що лежать у нас на складах із 40-х років, які ми купували на Майдан. Потрібні сучасні засоби зв’язку – рацій нема у підрозділів, балістичні окуляри.
Тож ці закупівлі вони зупинили. Зараз є ініціатива, щоб вони передивилися свої погляди на це і зрозуміли, що треба купувати захист.
Ми спілкуємося безпосередньо напряму з командирами підрозділів. В нас нема такого, що ми приїхали і здали на склад. Ми приїжджаємо і бачимо, що ці розгрузки на солдатах, форма на солдатах.
Або елементарне – у танкових військах потрібен звичайний комбінезон для роботи на техніці, цього майже нема. На секонд-хенд приходять також комбінезони військ НАТО. Тож, коли він одягає, в нього на грудях написано: «Королівські військово-повітряні сили» – то зрозуміло, що вже кажуть – хлопці приїхали, англійською мовою розмовляють. Але насправді це й смішно і дуже прикро.
Всі командири, з якими ми спілкуємося, це справжні бойові командири. Якби таких у Генштаб, то в нас не було б того, що є зараз.
Яка вона не є, це наша армія, і я повинен сказати, що ті хлопці, які там зараз є, в більшості (90%) готові виконати свій обов’язок до кінця. Не кажу, що 10% не готові, вони теж готові, але у всіх є свої проблеми.
Когось призвали на 10 днів, а потім кажуть, що ти будеш 45 або взагалі до осені служити.
Багато людей просто звільнили, не дивлячись на закон про збереження за ними робочих місць і середньої зарплати. Це підриває людей, їхній моральний дух.
Більшість людей, які з нами спілкуються, розуміють, що вони дійсно потрібні народу. Коли ти потискаєш руку цьому солдату, він дивиться тобі в очі в очах все написано.
Люди там золоті, золоті, які готові захищати свою Батьківщину і ми з ними теж будемо захищати.
Прикро, що те, що ми робимо, – це кошти звичайних людей. Прості люди, які знають, що робиться в державі. Вони перераховують хто 100, хто 50, хто 200 гривень. А хтось приходить і дає 30 тисяч доларів. Але жоден політик, народний депутат з нами не зв’язувався і не надавав нам коштів.
Раз на тиждень ми виїжджаємо до підрозділів Збройних сил. Коли є кошти, є бюджет, ми знаємо, що потрібно. За тиждень ми видаємо звіт: документи підтвердження щодо купівлі спорядження, акти прийому-передачі, відео-фіксація…
Cклади, ці запаси насправді ніколи не оновлювалися
Цього тижня ми везли електричний генератор, все, щоб повістю електрифікувати наметове містечко, форму – таку як на мені… Бо в них форма – в якій просто неможливо виконувати своє завдання. Вона напевно ще коли я служив була. Ці склади, ці запаси насправді ніколи не оновлювалися.
Форму ми закуповуємо – це з британських складів, які розпродаються. Бо проходить певний час – 5-7-10 років і в них повністю іде оновлення всього спорядження. Це все виходить на аукціон і продається. Сюди в Україну вона приходить як секонд-хенд, але ця форма повністю відповідає всім вимогам, вона якісна і буде служити і не рік, і не два.
Всі роки незалежності ми не контролювали, що робить Генштаб, що робиться в ЗСУ, чи є там якісь оновлення чи розпродається та техніка. Не було громадського контролю. Не наша провина, байдужість. З нашої мовчазної згоди все це робилося.
Мотострілки стоять з БМП-1, а наш потенційний ворог на БМП-3 вже їздить. Вони кажуть: всі нові БМП були продані
Коли зараз приїжджаєш до хлопців, мотострілки стоять з БМП-1, а наш потенційний ворог на БМП-3 вже їздить. Вони кажуть: всі нові БМП були продані. Все що лишилося на НЗ приведено в бойовий стан і ми будемо на ньому воювати. Але я не кажу, що це в усіх підрозділах. Але якщо брати взагалі по Україні то вся техніка, яка зараз виїхала, яка стояла на зберіганні вона ледь не радянських часів.
Те, що хотів закупити Генштаб, я не знаю, якій розумній людині це прийшло в голову
Про гроші, які перераховували на номер «565» . Те, що хотів закупити Генштаб, я не знаю, якій розумній людині це прийшло в голову. Там простирадла, ковдри, матраси… Я розумію, що хлопцям треба на чомусь спати, але зараз це не головне. Армії і Нацгвардії і тим, хто записується в Самооборону, потрібен захист – бронежилети, форма, шоломи. Не ті металеві каски, що лежать у нас на складах із 40-х років, які ми купували на Майдан. Потрібні сучасні засоби зв’язку – рацій нема у підрозділів, балістичні окуляри.
Тож ці закупівлі вони зупинили. Зараз є ініціатива, щоб вони передивилися свої погляди на це і зрозуміли, що треба купувати захист.
Ми спілкуємося безпосередньо напряму з командирами підрозділів. В нас нема такого, що ми приїхали і здали на склад. Ми приїжджаємо і бачимо, що ці розгрузки на солдатах, форма на солдатах.
Або елементарне – у танкових військах потрібен звичайний комбінезон для роботи на техніці, цього майже нема. На секонд-хенд приходять також комбінезони військ НАТО. Тож, коли він одягає, в нього на грудях написано: «Королівські військово-повітряні сили» – то зрозуміло, що вже кажуть – хлопці приїхали, англійською мовою розмовляють. Але насправді це й смішно і дуже прикро.
Всі командири, з якими ми спілкуємося, це справжні бойові командири. Якби таких у Генштаб, то в нас не було б того, що є зараз
Всі командири, з якими ми спілкуємося, це справжні бойові командири. Якби таких у Генштаб, то в нас не було б того, що є зараз.
Яка вона не є, це наша армія, і я повинен сказати, що ті хлопці, які там зараз є, в більшості (90%) готові виконати свій обов’язок до кінця. Не кажу, що 10% не готові, вони теж готові, але у всіх є свої проблеми.
Когось призвали на 10 днів, а потім кажуть, що ти будеш 45 або взагалі до осені служити.
Багато людей просто звільнили, не дивлячись на закон про збереження за ними робочих місць і середньої зарплати. Це підриває людей, їхній моральний дух.
Більшість людей, які з нами спілкуються, розуміють, що вони дійсно потрібні народу
Більшість людей, які з нами спілкуються, розуміють, що вони дійсно потрібні народу. Коли ти потискаєш руку цьому солдату, він дивиться тобі в очі в очах все написано.
Люди там золоті, золоті, які готові захищати свою Батьківщину і ми з ними теж будемо захищати.
Але жоден політик, народний депутат з нами не зв’язувався і не надавав нам коштів
Прикро, що те, що ми робимо, – це кошти звичайних людей. Прості люди, які знають, що робиться в державі. Вони перераховують хто 100, хто 50, хто 200 гривень. А хтось приходить і дає 30 тисяч доларів. Але жоден політик, народний депутат з нами не зв’язувався і не надавав нам коштів.
