ХАРКІВ – До Чугуєва, що на Харківщині, з французького Леона завітали нащадки відомого художника Іллі Рєпіна (Ріпина). За 14 днів його праправнуки Мішель, Надін, Іван та Серж разом зі своїми сім’ями побувають у дорогих для їхнього діда місцях в Україні, Білорусі та Росії – де він народився, милувався природою, писав картини, закохувався і розчаровувався. Французькі гості побували в меморіальному музеї Іллі Рєпіна в Чугуєві, у хаті, де певний час мешкав видатний художник, відвідали могилу його матері на міському цвинтарі. Гості взяли участь в урочистому відкритті Дванадцятого міжнародного пленеру імені Іллі Рєпіна.
У Чугуїв на малу батьківщину видатного художника Ілля Рєпіна (1844–1930) приїхали нащадки з родової гілки його молодшої доньки Тетяни Іллівни Рєпіної (В’язової). Старші доньки Іллі Рєпіна, Віра та Надія, дітей не мали. У сина художника, Юрія Рєпіна, було двоє дітей – Юрій та Георгій, які не змогли продовжити свою родову гілку – нащадків після себе не залишили.
В українське місто дитинства свого прапрадіда Іллі Юхимовича завітали представники великого роду Дьяконових-Рєпіних із Франції – Іван, Надін, Мішель і Серж. Вони трохи розгублені – здивовані такою увагою до себе.
«Це дуже зворушливо!» – каже Надін Дьяконова-Рєпіна. За її словами, для них це відкриття! Для її сім’ї Рєпін – прапрадідусь та й годі…
Вона також згадує, як її бабуся Тетяна Миколаївна розповідала про Іллю Юхимовича, показувала його фотокартки і полотна.
Проте в їхніх родинах немає жодної оригінальної картини Рєпіна, лише репродукції. Про прапрадіда їм мало що відомо. Нащадки у четвертому та п’ятому поколіннях великого живописця здебільшого є інженерами, лише праправнучка Надін викладає фізкультуру.
«Поки при владі більшовики, не хочу мати щось спільне з Росією»
Поселенню родини Рєпіних у Франції передували складні відносини його сім’ї з більшовиками.
«Так, радянська влада Іллю Рєпіна пропагувала як майстра художніх творів соціалістичного реалізму, його іменем називали вулиці, художні школи, пароплави. Разом із тим художник швидко розчарувався в ідеях революціонерів», – розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода директор Художнього меморіального музею імені Іллі Рєпіна в Чугуєві Світлана Бучаста.
«Радянська влада його хотіла повернути, бо Рєпін був як знамено, соціально-актуальним художником, – каже вона. – Митець дуже активно реагував на те, що відбувалося у дореволюційній Росії, але коли він збагнув, що таке революція у виконанні більшовиків, то перестав підтримувати ці ідеї. У Рєпіна є такі картини, як «більшовик відбирає хліб у дитини». Доньку митця, Тетяну, мало не заслали до Сибіру».
Останні 30 років один із найвідоміших художників кінця ХIХ – початку ХХ століть Ілля Рєпін (Ріпин) разом зі своєю другою дружиною Наталею Норман мешкав у селищі, в своєму маєтку Пенати. Після жовтневого перевороту більшовиків цей край перейшов до незалежної Фінляндії. Радянська влада через друзів, колег художника повсякчас намагалася повернути Рєпіна в СРСР. У приватних листах друзям Рєпін написав: «Поки при владі більшовики, не хочу мати щось спільне з Росією».
Тетяна Іллівна змогла переїхати в Пенати лише після смерті батька, а вже звідти всією родиною Рєпіни виїхали назавжди до Франції.
Після Чугуєва нащадки великого майстра історичного живопису і портретів продовжать для себе відкривати місця, де Ілля Рєпін жив і творив. Після Києва та Чугуєва родини вирушать до колишнього маєтку Рєпіна, що у Здравнево (Білорусь), до Москви, куди художник переїхав із Чугуєва, а також до Пенатів, що під Санкт-Петербургом, де і розташована могила їхнього прапрадіда Іллі Рєпіна.
