Червона книга в небезпеці?
Червону книгу України мають видавати, за законом, кожні десять років, нагадує директор київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Попереднє, друге, видання побачило світ у 1994 році. «Є види рослин і тварин, які за ці 15 років
дуже скоротили свою чисельність. Наприклад, лосі. У 80-их роках їх було 17 800, в 1991році - 14 тисяч, зараз офіційно - 4 тисячі, а неофіційно - 1 тисяча. Ми можемо втратити лося, можемо втратити 2 види осетрових. Маємо лише 1% від їх чисельності в 70-ті роки минулого століття».
Можновладці навмисне блокують нову публікацію, адже лось, осетрові риби та деякі інші представники фауни – добра здобич для декого з «преміум-мисливців» (нардепів, урядовців, олігархів тощо), стверджує Володимир Борейко. «Якщо вид заноситься до Червоної книги, його вже не можна комерційно використовувати. Тобто буде заборонено полювати на лося, ловити осетрових. А тому господарчі відомства – рибгоспи, лісгоспи проти занесення цих видів до Червоної книги».
Ніякого навмисного гальмування виходу Червоної книги не було і немає, переконує, зі свого боку, Володимир Домашлінес, начальник відділу охорони та збереження тваринного світу Міністерства навколишнього природного середовища України.
Затримка вийшла через технічні проблеми, однак складнощі вже позаду і книга зможе побачити світ нинішнього року. «Договір уже є, частину грошей уже заплатили. Термін у договорі також прописаний – серпень цього року. Зараз іде додаткове опрацювання нарисів, щоб видати книгу належним чином», – твердить чиновник.
Людина і кримська природа
60% тварин і 44% рослин, занесених до Червоної книги України, мають кримську прописку. Наплив туристів, байдужість влади, нахабна забудова – все це призводить до того, що рідкісні види можуть невдовзі стати зниклими, розповідає кримський кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.
4 заповідники і 33 природних заказники, що створені і функціонують у Криму, мали б захистити флору і фауну півострова від тиску людини та обставин. Втім, частка Криму в Червоній Книзі України зростає, до неї потрапляє все більше рідкісних, реліктових та ендемічних рослин і тварин.
Серед «червонокнижних» рослин Криму, наприклад, суничник дрібноплідний, ялівець високий і сосна Станкевича, а серед тварин – кажан гігантська вечірниця, кучерявий пелікан, орлан-білохвіст і леопардовий полоз – на межі повного знищення, каже вчений-еколог Володимир Єна.
За його словами, навіть в умовах заповідників і заказників рідкісні види важко вберегти. Володимир Єна каже, що за останні 85 років кількість рекреантів, тобто туристів, на півострові зросла більш як у 100 разів. Тиск людини на заповідні зони Криму зростає, каже академік УЕАН Петро Вольвач: «В останні роки йде серйозний антропогенний наступ на кримські заповідники, ведеться неконтрольована забудова, кримське чиновництво перетворило заповідники на будівельні майданчики».
Відомо, що найбільше від забудови страждає Кримський природний заповідник і Ялтинський гірсько-лісовий, оскільки обидва розташовані на Південному узбережжі Криму. До того ж, нещодавно кримські високопосадовці виступили з ініціативою або зменшити площу цих південнобережних заповідників, або ж перевести їх у розряд заказників, де обмежена господарська діяльність дозволена. Поки що громадськості вдалося відстояти статус-кво, і Київ свого дозволу на такі зміни не дав.
Браконьєру по заслузі
У попередньому виданні Червоної книги, виданому у 1994 році, було 350 видів тварин, зазначає Сергій Межерін, доктор біологічних наук, заввідділу Інституту зоології. Нинішня редакція планує розширити перелік до 530 представників фауни, які зникають. «Дуже збільшився список савців і риб, амфібій і рептилій. Що стосується видів, то найбільший інтерес викликають осетер російський, севрюга, карась золотий. Проблемний вид серед ссавців – це лось, популяція якого дуже різко зменшилася. Дозвіл на будь-які дії з цими видами буде давати Національна комісія з питань Червоної книги. Якщо зараз чиновник певного рівня може простим підписом (розчерк пера) дати квоти на вилов і відстріл, то після занесення видів у Червону книгу, таке зробити буде неможливо».
Серпень – офіційний старт сезону полювання на птахів, або ж, як кажуть мисливці, «на перо», розповідає Володимир Нижник з Українського товариства мисливців та рибалок. Для такого полювання навіть не потрібна ліцензія: «Ліцензія – це конкретний документ, що дає право на полювання однієї тварини конкретного виду. Ліцензійними є всі парнокопитні: лось, олень, кабан, косуля, муфлон і ще деякі види».
А через браконьєрів за останні півтора десятка років чисельність качок, оленів, косуль, лосів зменшилася на 30-70 %, констатують екологи. І від таких мисливців Червона книга не рятує: чисельність ведмедів за 10 років скоротилася вдвічі, а зубрів - утричі. За 15 років браконьєри убили близько тисячі зубрів, але кримінальних справ порушили тільки три. У боротьбі з браконьєрством у влади є всі важелі: відповідне законодавство, повноваження... Але немає єдиного – бажання, зауважує колишній міністр охорони довкілля України Сергій Курикін: «Треба, щоб люди, які стежать за додержанням відповідного режиму лісокористування, за здійсненням мисливської діяльності просто належним чином виконували свої обов’язки. Адже в нас є розгалужена система органів, які стежать за станом довкілля, за умовами існування диких тварин».
У Кримінальному кодексі України є стаття «Незаконне полювання». За незаконне полювання в заповідниках, полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги можна сісти за ґрати на строк до трьох-п'яти років. Але на практиці браконьєри або уникають покарання, або відбуваються невеликими санкціями. Середня сума штрафів на одного браконьєра складає 73 гривні, зазначають екологи.
Червону книгу України мають видавати, за законом, кожні десять років, нагадує директор київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Попереднє, друге, видання побачило світ у 1994 році. «Є види рослин і тварин, які за ці 15 років
дуже скоротили свою чисельність. Наприклад, лосі. У 80-их роках їх було 17 800, в 1991році - 14 тисяч, зараз офіційно - 4 тисячі, а неофіційно - 1 тисяча. Ми можемо втратити лося, можемо втратити 2 види осетрових. Маємо лише 1% від їх чисельності в 70-ті роки минулого століття».
Можновладці навмисне блокують нову публікацію, адже лось, осетрові риби та деякі інші представники фауни – добра здобич для декого з «преміум-мисливців» (нардепів, урядовців, олігархів тощо), стверджує Володимир Борейко. «Якщо вид заноситься до Червоної книги, його вже не можна комерційно використовувати. Тобто буде заборонено полювати на лося, ловити осетрових. А тому господарчі відомства – рибгоспи, лісгоспи проти занесення цих видів до Червоної книги».
Ніякого навмисного гальмування виходу Червоної книги не було і немає, переконує, зі свого боку, Володимир Домашлінес, начальник відділу охорони та збереження тваринного світу Міністерства навколишнього природного середовища України.
Затримка вийшла через технічні проблеми, однак складнощі вже позаду і книга зможе побачити світ нинішнього року. «Договір уже є, частину грошей уже заплатили. Термін у договорі також прописаний – серпень цього року. Зараз іде додаткове опрацювання нарисів, щоб видати книгу належним чином», – твердить чиновник.
Людина і кримська природа
60% тварин і 44% рослин, занесених до Червоної книги України, мають кримську прописку. Наплив туристів, байдужість влади, нахабна забудова – все це призводить до того, що рідкісні види можуть невдовзі стати зниклими, розповідає кримський кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.
4 заповідники і 33 природних заказники, що створені і функціонують у Криму, мали б захистити флору і фауну півострова від тиску людини та обставин. Втім, частка Криму в Червоній Книзі України зростає, до неї потрапляє все більше рідкісних, реліктових та ендемічних рослин і тварин.
Серед «червонокнижних» рослин Криму, наприклад, суничник дрібноплідний, ялівець високий і сосна Станкевича, а серед тварин – кажан гігантська вечірниця, кучерявий пелікан, орлан-білохвіст і леопардовий полоз – на межі повного знищення, каже вчений-еколог Володимир Єна.
За його словами, навіть в умовах заповідників і заказників рідкісні види важко вберегти. Володимир Єна каже, що за останні 85 років кількість рекреантів, тобто туристів, на півострові зросла більш як у 100 разів. Тиск людини на заповідні зони Криму зростає, каже академік УЕАН Петро Вольвач: «В останні роки йде серйозний антропогенний наступ на кримські заповідники, ведеться неконтрольована забудова, кримське чиновництво перетворило заповідники на будівельні майданчики».
Відомо, що найбільше від забудови страждає Кримський природний заповідник і Ялтинський гірсько-лісовий, оскільки обидва розташовані на Південному узбережжі Криму. До того ж, нещодавно кримські високопосадовці виступили з ініціативою або зменшити площу цих південнобережних заповідників, або ж перевести їх у розряд заказників, де обмежена господарська діяльність дозволена. Поки що громадськості вдалося відстояти статус-кво, і Київ свого дозволу на такі зміни не дав.
Браконьєру по заслузі
У попередньому виданні Червоної книги, виданому у 1994 році, було 350 видів тварин, зазначає Сергій Межерін, доктор біологічних наук, заввідділу Інституту зоології. Нинішня редакція планує розширити перелік до 530 представників фауни, які зникають. «Дуже збільшився список савців і риб, амфібій і рептилій. Що стосується видів, то найбільший інтерес викликають осетер російський, севрюга, карась золотий. Проблемний вид серед ссавців – це лось, популяція якого дуже різко зменшилася. Дозвіл на будь-які дії з цими видами буде давати Національна комісія з питань Червоної книги. Якщо зараз чиновник певного рівня може простим підписом (розчерк пера) дати квоти на вилов і відстріл, то після занесення видів у Червону книгу, таке зробити буде неможливо».
Серпень – офіційний старт сезону полювання на птахів, або ж, як кажуть мисливці, «на перо», розповідає Володимир Нижник з Українського товариства мисливців та рибалок. Для такого полювання навіть не потрібна ліцензія: «Ліцензія – це конкретний документ, що дає право на полювання однієї тварини конкретного виду. Ліцензійними є всі парнокопитні: лось, олень, кабан, косуля, муфлон і ще деякі види».
А через браконьєрів за останні півтора десятка років чисельність качок, оленів, косуль, лосів зменшилася на 30-70 %, констатують екологи. І від таких мисливців Червона книга не рятує: чисельність ведмедів за 10 років скоротилася вдвічі, а зубрів - утричі. За 15 років браконьєри убили близько тисячі зубрів, але кримінальних справ порушили тільки три. У боротьбі з браконьєрством у влади є всі важелі: відповідне законодавство, повноваження... Але немає єдиного – бажання, зауважує колишній міністр охорони довкілля України Сергій Курикін: «Треба, щоб люди, які стежать за додержанням відповідного режиму лісокористування, за здійсненням мисливської діяльності просто належним чином виконували свої обов’язки. Адже в нас є розгалужена система органів, які стежать за станом довкілля, за умовами існування диких тварин».
У Кримінальному кодексі України є стаття «Незаконне полювання». За незаконне полювання в заповідниках, полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги можна сісти за ґрати на строк до трьох-п'яти років. Але на практиці браконьєри або уникають покарання, або відбуваються невеликими санкціями. Середня сума штрафів на одного браконьєра складає 73 гривні, зазначають екологи.
