«Україна може розраховувати на системну довготривалу підтримку», – заявив державний секретар США Ентоні Блінкен у промові перед студентами Національного технічного університету України «КПІ».
За його словами, США та Україна неодмінно підпишуть двосторонню безпекову угоду, з огляду на яку Вашингтон впродовж 10 років продовжить підтримувати Київ різноманітним озброєнням, а також фінансово та гуманітарно.
«Промислова база України теж оновиться, ви зокрема зможете виробляти свої боєприпаси», – зауважив Блінкен. Американський держсекретар певен, що шлях України лежить до НАТО – якщо вона виконає усі необхідні вимоги та союзники не будуть проти.
Крім того, Блінкен повідомив, що США наразі працюють із країнами «Великої сімки», щоб використати заморожені суверенні активи Російської для компенсації збитків, які продовжує завдавати Україні Володимир Путін.
Водночас держсекретар США зауважив: «Перемога на полі бою не дозволить Україні стати частиною Росії. Водночас перемога у війні з корупцією не дасть Україні стати схожою на Росію».
Україна може розраховувати на системну й довготривалу підтримку – держсекретар США
Україна може розраховувати на системну й довготривалу підтримку США, заявив державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен, який перебуває в Києві з візитом.
«Ми зустрічаємось у критичний момент. Путін нарощує черговий наступ на Україну – хвилю за хвилею відправляє російських солдатів, іранські безпілотники, північнокорейську артилерію і танки; ракети й винищувачі, виготовлені з деталей, поставлених Китаєм. Найближчі тижні й місяці вимагатимуть чимало від українців, які вже й так багато чим пожертвували. Але я приїхав в Україну з посланням: ви не самі», – заявив Блінкен під час промови перед студентами Національного технічного університету України «КПІ», передає кореспондент Радіо Свобода.
За словами держсекретаря, США й Україна неодмінно підпишуть двосторонню безпекову угоду, з огляду на яку Вашингтон впродовж 10 років продовжить підтримувати Київ різноманітним озброєнням, а також фінансово й гуманітарно.
Також, як заявив Блінкен, США «подбають про нові кроки» для інтеграції України у НАТО – якщо вона виконає усі вимоги, і союзники не будуть проти.
Окрім того, держсекретар США розкрив деталі безпекової угоди між США й Україною на наступне десятиріччя.
«Сполучені Штати підтримуватимуть оборону України та її безпеку у цілому діапазоні напрямків: від військово-повітряних сил до протиповітряної оборони, від безпілотників до розмінування. Якщо Росія чи хтось інший нападе на Україну, ми будемо працювати з Україною негайно на найвищому рівні, щоб узгодити, як допомогти відбити загрозу. Наша двостороння безпекова угода прискорить спільні зусилля з розбудови української промислової бази, щоб ви могли виробляти артилерію, боєприпаси, засоби ППО й інші необхідну зброю», – сказав Блінкен.
При цьому держсекретар США зауважив, що «українську оборону зміцнить мобілізація».
Частину промови Блінкен присвятив і тому, що США працюють із країнами «Групи семи», щоби використати заморожені суверенні активи Росії для компенсації збитків, яких через війну зазнає Україна.
Також, за словами державного секретаря США, перемога України над корупцією – не менш важлива, ніж перемога на полі бою над Росією. Відтак, за його словами, необхідно дотримуватися верховенства права і втілювати у життя реформи, щоб викорінити корупцію, зокрема боротися з монополіями.
Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув у вівторок вранці до Києва з неоголошеним візитом. Це вже четвертий візит до Києва від початку російського вторгнення в лютому 2022 року.
Візит Ентоні Блінкена відбувається через кілька тижнів після того, як Конгрес США нарешті схвалив пакет допомоги Україні на суму 61 мільярд доларів після місяців затримки. Очікується, що допомога надходитиме прискореними темпами, оскільки Вашингтон прагне надолужити місяці, коли в Конгресі намагалися домовитися про допомогу.
10 травня США виділили Україні новий пакет допомоги на загальну суму близько 400 мільйонів доларів. У Пентагоні уточнили, що цей пакет військової допомоги включатиме розширений перелік систем протиповітряної оборони, додаткові системи HIMARS, бронетехніку, протитанкові засоби, патрульні катери, а також інші озброєння.
Через кілька днів, 13 травня, у Білому домі анонсували новий пакет військової допомоги Україні.
Бобровська пояснила, хто і як будував фортифікації на Харківщині
За побудову фортифікаційних споруд на першій і другій лініях оборони відповідали військові підрозділи, стверджує народна депутатка України, членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони й розвідки Соломія Бобровська (фракція «Голос»).
«Першу лінію будували не цивільні, за це були відповідальні військові підрозділи. Переважно це мінування, це перешкоди природного і неприродного характеру. Ми розуміємо, що це не може бути суцільна лінія по кордону, тому що це неможливо і мало потрібно, тому що є розуміння звідки заходить ДРГ, як заходили колони танків і військ у 2022 році. Всі ці речі частково пропрацьовувалися, десь краще, десь гірше», – сказала Соломія Бобровська в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live»).
За її словами, третю лінію оборони будували цивільні структури під керівництвом військових.
«Друга лінія – 6-7 кілометрів, третя лінія – 15-18 і навіть 30 кілометрів. Є дуже дивні фортифікаційні споруди, які будують цивільні. Дуже часто доволі далеко, більше ніж 18 кілометрів від кордону. Найчастіше вони будувалися рішенням військового командування секторів, які відповідальні за ці ділянки утримання кордону. Це мав би бути не хаос. Це все визначалося військовим командуванням і далі формувалося у так звані лінії», – сказала Бобровська.
Депутатка додала, що вона проти побудови на кордоні бетонних споруд з трьома поверхами під землею, натомість «мінування це одна з базових речей, які мали б бути здійснені на кордоні».
Перевірити ж роботу військових, які обладнують оборонні рубежі на першій лінії, складно через близькість російських військ, депутатів туди не пускають, каже Бобровська.
«Зуби дракона і все, що на картинці умовно красиве – це все третя лінія. Першу лінію фактично дуже складно перевірити. Ну, а як ми бачимо, на словах... Ці речі мало відповідають дійсності, на жаль», – зазначила Соломія Бобровська.
Вона припустила, що комітет запросить військових поговорити про те, що ж насправді відбувається із першою і другою лінією фортифікаційних споруд на Харківщині та в інших областях.
Раніше очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов дав доручення провести засідання, де всі учасники будівництва фортифікаційних споруд в області прозвітують про виконані роботи.
До цього військовий Денис Ярославський, командир підрозділу розвідки ЗСУ, звинуватив керівництво (не очевидно, чи цивільне, чи військове) у ймовірному саботажі оборони. «Вовчанськ… складно... Почалися вуличні бої, місто оточують. Кажу це тому, що ми можемо загинути й правду ніхто не почує. А навіщо тоді все?!... А не було навіть мін. Ми приходимо до думки, що це чи шалене злодійство, чи навмисний саботаж!» – написав військовий у фейсбуці.
Згодом голова адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міноборони України, бригадний генерал Олександр Яковець розповів в ефірі телемарафону, що фортифікаційне обладнання оборонних рубежів, як на Харківщині, так і на решті прикордонних та прифронтових областей, здійснюється ешелоновано – в декілька оборонних рубежів.
За його словами, найбільш підготовленим є третій оборонний рубіж, який облаштовують на деякій відстані, і де вже можна використовувати залізобетонні споруди та засоби інженерного озброєння.
Від початку 2024 року на зміцнення оборонних рубежів із державного бюджету спрямували майже 38 мільярдів гривень.
У всіх областях України ввели графіки аварійних відключень світла – «Укренерго»
В усіх областях України 21:00 до 00:00 запроваджують екстрені відключення світла, йдеться у повідомленні «Укренерго».
«Завтра, 15 травня, для промислових споживачів графіки обмеження потужності будуть діяти протягом всієї доби – з 00:00 до 24:00», – додали енергетики.
Енергетики кажуть, що «це вимушений захід, який є наслідком масованих атак Росії».
«На жаль, графіків не існує, бо відключення не планові і вони необхідні для термінового балансування енергосистеми», – кажуть у відомстві.
Крім того, українців закликають «набратися терпіння, адже усі енергетики працюють в режимі нон-стоп, щоб якнайшвидше повернути світло».
Уночі та вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації та передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях.
Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості та бізнесу, але також попередили – не виключені відключення побутових споживачів.
ОВА: з Білопільської громади Сумщини евакуювали 30 жителів
На Сумщині з Білопільської громади сьогодні евакуювались 30 жителів, з них 6 дітей, розповів голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх.
«Улітку минулого року ми оголосили евакуацію у 5-кілометровій зоні. І хоч Білопілля знаходиться у 10-кілометровій зоні, але аналіз інтенсивності обстрілів з боку ворога показав, що інфраструктура найбільше знищена в Сумській області в Білопіллі, найбільше загинуло та поранено людей саме в Білопіллі», - сказав начальник ОВА Володимир Артюх, який перевірив умови перебування вимушених переселенців.
За його словами, Рада оборони ухвалила рішення за підсумками якого було прийняте розпорядження щодо планової евакуації.
«Це не примусова евакуація, люди самі вирішують, виїжджати чи ні. Евакуаційні заходи здійснюються за участі співробітників ДСНС, Національної поліції, волонтерських організацій, а також представників влади», – каже місцевий чиновник.
За словами Артюха, «людей розмістили в Сумах, у комфортних умовах, зареєстрували для отримання відповідних виплат, запропонували місця для поселення».
Також начальник ОВА запевнив людей, що вже дав доручення керівництву громади, щоб їх будинки охоронялися від можливого мародерства.
Обласна влада нагадала, що в регіоні продовжується евакуація населення з прикордонних громад у межах 5-кілометрової зони від кордону з РФ, яка розпочалась ще в липні 2023 року. Евакуація стосується жителів 115 прикордонних населених пунктів у 15 громадах 4 районів області, які перебувають під постійними російськими обстрілами.
Це відбувається на тлі наступу військ РФ на Харківщині, який розпочався вранці 10 травня уздовж українсько-російського кордону. Силам РФ вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей. Проводиться евакуація місцевого населення.
У Харкові зросло число постраждалих внаслідок російського удару – прокуратура
У Харкові до 21 зросло число постраждалих внаслідок російських ударів по місту 14 травня, повідомила обласна прокуратура. Раніше було відомо про20 постраждалих.
«Станом на 20:58 кількість постраждалих збільшилась до 21: серед них – сім чоловіків, 11 жінок і троє дітей», – йдеться в повідомленні.
За даними прокуратури, під обстріл потрапив Шевченківський район Харкова.
«Усього зафіксовано три влучання по території району. Один із боєприпасів влучив у житловий будинок, два інших – у двір житлової цивільної забудови… Пошкоджено близько 20 багатоповерхових житлових будинків, заклад освіти. Зруйновано 15 гаражів, знищено чотири цивільних автівки, ще 13 автомобілей пошкоджено», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі повідомили про відкриття кримінального провадження за статтею про порушення законів і звичаїв війни.
У Харкові вдень 14 травня пролунав потужний вибух, у місті і області було оголошено повітряну тривогу. Спочатку було відомо про 15 постраждалих.
За даними місцевої влади, російські війська найчастіше обстрілюють Харків.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: російські війська активізувалися на Краматорському напрямку
Ситуація на фронті залишається складною, російські війська активізувалися на Краматорському напрямку, висока інтенсивність бойових дій зберігається і на Покровському напрямку, повідомив у зведенні станом на 19:00 14 травня український Генеральний штаб.
За повідомленням, протягом поточної доби відбулося 130 бойових зіткнень.
«На Харківському напрямку кількість ворожих атак зросла до 14. Бойові дії відбувалися в районах населених пунктів Липці, Вовчанськ, Нескучне… На Куп’янському напрямку зафіксовано 20 бойових зіткнень, зокрема в районах Синьківки, Берестового і Мясожарівки. На Сіверському напрямку російські війська здійснили 9 атак неподалік Спірного, Івано-Дар’ївки, Верхньокам’янського і Роздолівки. На Краматорському напрямку противник активізувався. Кількість ворожих атак значно зросла – до 21», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, на Покровському напрямку 14 травня було 40 атак загарбників на позиції українських військових, «найбільше – в районах Новоолександрівки, Нетайлового і Соловйового».
Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація на Донеччині й Харківщині зараз є «досить напруженою», але контрольованою. Про це голова держави сказав у вечірньому зверненні, пославшись на доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
«Він доповів щодо ситуації в районах бойових дій. Донеччина, Харківщина – там, де зараз найважче. Він перебуває якраз у ключових місцях боїв – працює з бригадами, на бойових позиціях. Іще поки рано робити висновки, але ситуація контрольована», – сказав Зеленський.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
У розвідці Великої Британії заявили, що наступом на Харківщину Росія намагається відволікти українські сили від інших ділянок фронту.
«Відкриваючи додаткову вісь нападу, Росія майже напевно намагається відволікти українські ресурси від інших ділянок фронту і створити загрозу Харкову, другому за величиною місту України. Малоймовірно, що Росія накопичила достатню бойову міць, щоб захопити місто, не залучаючи додаткові сили в цей район», – йдеться у повідомленні.
У розвідці Британії зазначають, що прикордонне місто Вовчанськ майже напевно є «найближчою ціллю Росії», наразі російські й українські війська ведуть за нього боротьбу.
Уряд розірвав угоду з Білоруссю про збереження міждержавних секретів
Кабмін денонсував Угоду про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів із Білоруссю, повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
«Денонсовано Угоду про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів, вчинену 22.01.1993 у Мінську», – написав він.
Раніше, 15 березня, уряд схвалив проєкт закону «Про денонсацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків».
Офіційно білоруська армія не бере участі у повномасштабній війні Росії проти України, проте Олександр Лукашенко надав територію Білорусі для проїзду та тимчасової дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися ракетні удари по Україні. Через пособництво у війні проти України та масових репресій США, ЄС та Великобританія запровадили проти Білорусі санкції.
Крім того, до Білорусі нібито для «оздоровлення» вивозять дітей із окупованих територій України. Європарламент у вересні засудив участь Лукашенка у російській агресії проти України та вивезенні дітей, закликавши Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видати ордер на його арешт.
Зеленський про ситуацію на фронті: «усе досить напружено», але «ситуація контрольована»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація на Донеччині і Харківщині зараз є «досить напруженою», але контрольованою. Про це голова держави сказав у вечірньому зверненні, пославшись на доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
«Він доповів щодо ситуації в районах бойових дій. Донеччина, Харківщина – там, де зараз найважче. Він перебуває якраз у ключових місцях боїв – працює з бригадами, на бойових позиціях. Іще поки рано робити висновки, але ситуація контрольована. Наші воїни – вони знищують окупанта, який намагається просуватися: усе досить напружено. Але ми посилили напрямки, зокрема харківські. Зараз багато воїнів – саме харків’ян – стали на захист Харківщини. Вони роблять свою справу, і я дякую кожному за ефективність», – сказав Зеленський.
За словами президента, під час сьогоднішніх переговорів із державним секретарем США Ентоні Блінкеном, який перебуває з візитом у Києві, йшлося про постачання американської оборонної підтримки.
«Нам потрібне помітне прискорення постачання. Зараз надто багато часу минає між оголошенням пакетів і реальною появою зброї на передовій. Важливо зробити реалізацію рішень і логістику більш оперативними», – сказав голова держави.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Уночі 13 травня Генеральний штаб ЗСУ визнав, що в боях за прикордонне місто Вовчанськ «ворог має тактичний успіх». Для наступу на місто, за даними українських військових, командування ЗС РФ залучило значні сили, до п’яти батальйонів, і «не зважає на втрати».
За даними місцевої влади, російські війська у Харківській області «атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ».
США: російський олігарх Дерипаска намагався вивести з-під санкцій 1,5 млрд доларів, йому завадили
Сполучені Штати Америки запровадили нові санкції проти осіб, які мали допомогти російському олігарху Олегу Дерипасці, який перебуває під санкціями у США, отримати доступ до заморожених 1,5 млрд доларів, повідомляє 14 травня Міністерство фінансів країни.
Зазначено, що Міністерства фінансів США внесло до переліку осіб, що підлягають санкціям, одну російську фізичну особу та три російські компанії, причетних до спроби обійти санкції, в рамках якої непрозорий та складний продаж міг розморозити акції на суму понад 1,5 мільярди доларів, що належать російському олігарху Олегу Дерипасці
«Кожен, хто все ще веде бізнес в Росії або з Росією, повинен скептично ставитися до передбачуваних схем продажу активів, які передбачають використання підставних компаній або довірених осіб, пов’язаних з олігархами, що потрапили під санкції. Корпоративні продажі та поглинання можуть бути використані для відмивання грошей та ухилення від санкцій», – йдеться у повідомленні.
29 вересня 2022 року Міністерство юстиції США висунуло Дерипасці звинувачення за порушенні санкційного режиму.
Вашингтон запровадив санкції проти Дерипаски в 2018 році. Зокрема, влада США підозрювала його у причетності до можливого втручання у вибори президента США у 2016 році.
Дерипаска звинувачення на свою адресу відкидає. Він оскаржив запровадження обмежень у суді. У червні 2021 року Федеральний окружний суд округу Колумбія цей позов відхилив.
Дерипаска також перебуває під санкціями Австралії, Канади, Європейського союзу, Нової Зеландії та Великої Британії.
Сили РФ завдали 7 авіаударів по Харкову, 20 поранених – влада
У вівторок, 14 травня, сили РФ завдали сім авіаударів по Харкову, кількість постраждалих вже сягнула 20 людей, серед них троє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Під час наземних боїв на Харківському напрямку ворог не полишає спроб також і тероризувати цивільне населення обласного центру. Сьогодні противник посеред білого дня завдав 7 авіаударів по житловому сектору Харкова», – йдеться у повідомленні.
За даними обласної прокуратури, «через ворожі атаки на житлові квартали постраждали 20 мирних жителів, серед них троє дітей».
«14 травня близько 16:10 російські військові завдали удари з авіації по Шевченківському району м. Харкова. 20 людей зазнали поранень та гострої реакції на стрес. Серед них 6 чоловіків, 11 жінок та троє дітей — двоє дівчат 12 і 8 років, а також 12-річний хлопчик», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що «один з авіаційних боєприпасів влучив у багатоповерхівку. Інше влучання — у гаражі поблизу іншого багатоповерхового житлового будинку». Відбулось загоряння щонайменше 15 гаражів.
Також відомо, що було пошкоджено цивільні автомобілі та гаражі, щонайменше 20 житлових та нежитлових будівель, серед яких торговий центр, навчальний заклад, магазини тощо. Вибито вікна на вході однієї зі станцій метро, додали у відомстві.
«Попередньо відомо, що російська армія вдарила по місту УМПБ Д-30 (уніфікований міжвидовий плануючий боєприпас, калібр 30 см). Розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України)», – підсумували у прокуратурі.
У Харкові вдень 14 травня пролунав потужний вибух, у місті і області було оголошено повітряну тривогу. Спочатку було відомо про 15 постраждалих.
За даними місцевої влади, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Недооцінений фронт: чим загрожує прорив РФ до Сіверська. Коротко пояснюємо
Російські війська прорвали оборону України в районі села Веселе (на південь від Сіверська), повідомили 9 травня аналітики проєкту DeepState. У Генштабі ЗСУ за кілька днів взагалі виокремили Сіверськ в окремий напрямок фронту: він, разом з Краматорським і Торецьким, замінив Бахмутський напрям, яким послуговувалися досі. Мета Кремля тут – зрізати Сіверський виступ оборони ЗСУ. Хоча бої тут ідуть ще з літа 2022 року, досі про Сіверськ та те, що його оточує, мало відомо широкому загалу, адже спалахи російської активності щоразу придушували українські оборонці.
Що може означати активізація РФ тут? На що впливає? Чи несе приховані загрози для сусідніх ділянок фронту, Лиманського та Часів-Ярського? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснюють.
У Міноборони Естонії спростували інформацію щодо ймовірності відправки військ на захід України
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур спростував, що країна розглядає можливість відправлення своїх військ на захід України. Про це він розповів естонському суспільному мовнику ERR.
Напередодні американське видання Breaking Defense написало з посиланням на радника президента з безпеки Мадіса Ролла, що уряд Естонії «серйозно обговорює» відправку військових на західну Україну для «тилових» робіт, щоб звільнити військових Збройних сил для боротьби на фронті.
За словами міністра оборони Певкура, в уряді не було конкретної дискусії щодо направлення військових в Україну.
«Тут немає нічого нового. Коли у Франції виникла ідея подумати, чи можуть Європа та союзники зробити щось більше, ця ідея виносилася в різних дискусіях, але вона нікуди не дійшла, тому що наразі серед союзників немає чіткого розуміння того, що це дасть», – сказав міністр.
Він також додав, що зараз пріоритетом є відправка боєприпасів в Україну та проведення військових навчань в інших країнах, зокрема у Польщі.
Раніше Макрон в інтервʼю виданню The Economist заявив, що готовий розглянути надсилання військ в Україну, якщо від Києва надійде такий запит.
Представники ще кількох європейських країн й альянсу НАТО заперечили плани надіслати війська в Україну на допомогу українським силам у їхньому опорі російській агресії.
У Москві заявили, що прямий конфлікт між НАТО і Росією стане невідворотним, якщо військові альянсу зʼявляться на території України.
Макрон каже, що ЗСУ отримають «більше зброї у найближчі тижні»
Президент Франції Еммануель Макрон у розмові зі своїм колегою Володимиром Зеленським пообіцяв надати «більше зброї для ЗСУ вже найближчими днями», повідомляє пресслужба Єлисейського палацу.
Зазначається, що «президенти обговорили ситуацію на фронті та потреби в Україні, а сам Макрон засудив російські удари по енергетичній інфраструктурі країни».
У Єлисейському палаці кажуть, що президент Франції «підтвердив рішучість країни надати всю необхідну підтримку в довгостроковій перспективі».
Також, за даними французького відомства, Макрон «детально описав» Зеленському деталі майбутніх поставок озброєнь для ЗСУ, які заплановані на найближчі дні та тижні.
Раніше Макрон розповів, що має стратегічну мету – не дати Росії перемогти у війні, тому він досі не виключає можливості введення військ в Україну.
«Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби був запит від України – чого сьогодні немає – ми б законно мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі означає не засвоїти уроки останніх двох років», – сказав політик.
До цього Макрон застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.
ОП: Україна почала переговори з Люксембургом щодо безпекової угоди
Україна та Люксембург розпочали двосторонні переговори щодо укладення угоди щодо співробітництва у сфері безпеки, повідомляє пресслужба Офісу президента.
«Про початок роботи над документом домовилися президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден під час телефонної розмови напередодні», – йдеться в повідомленні.
Як зазначається на сайті президента, українську переговорну делегацію очолює керівник Офісу глави держави Андрій Єрмак. Сьогоднішній раунд перемовин провів заступник очільника Офісу Президента Ігор Жовква.
«Ми вдячні Люксембургу за незмінну підтримку та прояв лідерства, зокрема в таких питаннях, як співголовування в ІТ-коаліції, військова допомога, підтримка членства України в ЄС і НАТО. Переконаний, усе це буде відображено в нашій безпековій угоді», – наголосив Жовква.
За інформацією пресслужби, сторони опрацювали текст проєкту угоди, обговорили зміст окремих положень та узгодили подальші кроки. Вже за результатами першого раунду вони відзначили суттєвий прогрес на шляху до підписання документа.
Наприкінці квітня голова Офісу президента України Андрій Єрмак провів третій раунд переговорів зі США щодо угоди про гарантії безпеки для України. Сторони, зокрема, «відзначили значний прогрес», повідомляє пресслужба ОП.
Сім безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією і Нідерландами.
Зниклі волонтери та розстріл впритул – правоохоронці розповіли про злочини військ РФ на Харківщині
Прокуратура розпочала два кримінальні провадження щодо скоєння воєнних злочинів російською армією у прикордонній громаді на Харківщині, йдеться у повідомленні пресслужби.
За даними слідства, у селищі Стариця Вовчанської громади 14 травня російський військовослужбовець впритул застрелив місцевого 46-річного мешканця. Крім того, 14 травня під час нападу військ РФ зник мирний житель. Його місцеперебування наразі невідомо, зазначили у прокуратурі.
«На теперішній час правоохоронці розглядають декілька версій: незаконне позбавлення волі цивільного російськими військовослужбовцями або його вбивство», – вказано у повідомленні.
Начальник слідчого управління поліції Харківської області Сергій Болвінов, написав на своїй сторінці у фейсбуці, що у Вовчанську російські військові відстрелили палець пенсіонеру у його будинку.
«До нього постукали російські військові, та не чекаючи, поки відкриє – почали розстрілювати двері, відстрелили чоловікові палець», – написав поліцейський
Читайте також: Блінкен про наступ РФ на Харківщині: «це ціна багатомісячної затримки» з наданням допомоги
Він повідомив також про зникнення двох волонтерів у Вовчанську, які поїхали на власній машині, щоби евакуювати звідти місцеву родину.
«До адреси вони так і не доїхали – зникли. Ми вже розслідуємо цю справу, та на жаль, за попередньою інформацією та даними від свідків, хлопців розстріляли російські військові. Один з них, ймовірно, поранений, другий – не вижив», – вказано у дописі.
Через бойові дії у регіоні редакція Радіо Свобода наразі не може незалежно перевірити ці дані.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
За даними місцевої влади, російські війська у Харківській області «атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ».
Уночі 13 травня Генеральний штаб ЗСУ визнав, що в боях за прикордонне місто Вовчанськ «ворог має тактичний успіх». Для наступу на місто, за даними українських військових, командування ЗС РФ залучило значні сили, до п’яти батальйонів, і «не зважає на втрати».
Плани наступу Росії: загроза Харкову і Сумам?
- За чотири дні наступу на Харківщину війська Росії змогли захопити близько десятка невеликих сіл біля кордону. Чому їм це вдалося? Що сталося із укріпленнями? Як далі просуватиметься армія РФ? Триває евакуація із Вовчанська. Тим часом керівник ГУР Кирило Буданов розповів виданню The New York Times, що Росія також розпочне наступ на Сумщині. Яка ситуація у Сумській області? Що там із оборонними фортифікаціями?
- Державний секретар США Ентоні Блінкен приїхав із неоголошеним візитом в Україну. Під час зустрічі президент України Володимир Зеленський сказав йому, що для захисту Харківщини потрібні два додаткові ЗРК Patriot.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
ОВА: унаслідок обстрілу РФ на Чернігівщині загинув місцевий житель
Удень 14 травня російські війська завдали ударів по селу Грем’яч Новгород-Сіверського району на Чернігівщині. Унаслідок обстрілу загинув місцевий житель, повідомив керівник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
За даними ОВА, війська РФ атакували населений пункт зі ствольної артилерії та міномету.
Раніше президент України Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію на фронті, заявив про «ворожу активність» проти Сумщини й Чернігівщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Двостороння угода щодо гарантій безпеки на міжвідомчому погодженні в Польщі – посол України
Українська і польська сторона працюють над проєктом двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Про це в інтервʼю Радіо Свобода розповів посол України у Польщі Василь Зварич.
За словами дипломата, днями з візитом у Варшаві був перший заступник міністра України Андрій Сибіга, який «багато уваги приділив саме цьому питанню».
«Ми не бачимо зволікань, ми бачимо дуже серйозний, ретельний підхід польської сторони до змісту цієї угоди і я більш ніж впевнений, що найближчим часом ми будемо мати ще на одну країну-підписанта таких угод більше», – сказав Зварич.
За словами посла, зараз у Польщі триває міжвідомче погодження тексту угоди і буквально найближчими днями цей проєкт мають передати українській стороні. Після цього почнуться безпосередні переговори щодо змісту цього документа: «Це нормальний процес дипломатичної роботи, ми повинні узгодити текст, ми запропонували польській сторонні певні свої елементи, наші очікування, що б там на нашу думку мало бути відображено».
На думку посла, «угода з Польщею буде амбітною, оскільки це найближчий сусід і Польща вже багато допомагає Україні у військовому плані». За словами Зварича, «лише мілітарної допомоги для України Польща передала майже на 4 мільярди євро».
«Робота величезного логістичного хабу в Ясьонці, навчання наших військових – багато інших таких аспектів, які навіть без цієї угоди про гарантії Польща уже робить. Це ті елементи, які інші країни прописують, а Польща робить, але ми це ще покладемо на папір», – зазначив посол Зварич.
За словами дипломата, «підписавши цю угоду, у разі прямої загрози безпеці Україні або Польщі буде чіткий алгоритм дій».
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
20 березня польські протестувальники вийшли на загальнонаціональний страйк. Акції аграріїв відбувалися у майже 600 місцях і в них брали участь приблизно 70 тисяч людей.
Генштаб ЗСУ: Росія продовжує наступальні дії, «найгарячіше» на Покровському напрямку
«Найбільша активність» сил РФ наразі спостерігається на Покровському напрямку, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ ввечері 14 травня.
«Ворог продовжує наступальні дії. Найбільша активність спостерігається на Покровському напрямку. Сили оборони мужньо стримують ворожий натиск та жорстко відповідають на спроби загарбників йти вперед. Протягом поточної доби кількість боєзіткнень збільшилась до 93», – зазначають у повідомленні.
Крім того, за словами військових, на Харківському напрямку загарбники вже здійснили 13 атак. Зокрема, на напрямках Глибоке – Липці, Шебекіно (РФ) – Вовчанськ, Борисівка – Нескучне. Також сили РФ завдали 8 авіаударів. Ведуться бої на околицях Вовчанська, кажуть у Генштабі.
«На Куп’янському напрямку ворог завдав авіаудару в районі Сергіївки. Станом на цей час загалом зафіксовано 9 бойових зіткнень. Три з них – тривають. Загарбники зазнають втрат, дані уточнюються», – йдеться у зведенні військових.
Також відомо, що на Покровському напрямку «ворог не зменшує інтенсивності атак. Активно діє бойова авіація ворога – сьогодні зафіксовано 13 авіаударів. Загалом сьогодні на напрямку відбулося 30 атак. Найбільше – в районах Новоолександрівки та Нетайлового».
«Загарбники переважно діють групами піхоти до 1-2 мотострілецьких відділень. Наші воїни продовжують впевнено стримувати ворога та завдавати йому максимальних втрат», – зауважили у Генштабі.